УЗД або мамографія

  • Зміст
Мамографія або УЗД: Що краще?

Зараз при регулярному обстеженні молочних залоз можна вчасно виявити злоякісні новоутворення та успішно їх вилікувати. За статистикою, 95% всіх виявлених випадків раку успішно лікуються на будь-яких стадіях.

Які методи обстеження існують в Україні та в чому їхні відмінності?

УЗД грудей – інформативний і абсолютно безпечний метод діагностики захворювань молочних залоз. Він дозволяє побачити ущільнення, вузлики, новоутворення, оцінити стан тканин та лімфатичних вузлів, загальний стан молочної залози, шкіри, жирової та м’язової тканин під залозою, а також диференціювати злоякісні та доброякісні утворення.

Мамографія – сучасний метод, заснований на просвічуванні тканин рентгеном. З її допомогою можна з’ясувати рівень відкладення солей у тканинах молочної залози. Цей метод діагностики дозволяє вчасно визначити не лише наявність, але й причини виникнення раку. Процедура може завдавати деякого дискомфорту і дає невелику дозу опромінення. Оскільки цей метод не рекомендується робити частіше, ніж раз на рік, для профілактичного огляду фахівці рекомендують робити УЗД.

Скільки разів на рік потрібно обстежуватись?

Профілактичний огляд у гінеколога здоровим жінкам будь-якого віку рекомендується проходити щорічно. До нього входить також огляд грудей. У разі потреби або за рекомендацією лікаря, призначається УЗД.

Згідно з клінічними протоколами, УЗД слід робити щорічно жінкам від 25 до 40 років. За наявності різних захворювань чи проблем – раз на півроку.

Мамографію для профілактики наші гінекологи рекомендують робити кожні два роки жінкам після 40-ка.

Якщо є проблеми, гінеколог або мамолог призначає обстеження в індивідуальному порядку.

Міфи про шкоду мамографії

Будь-які нові або досить нові медичні дослідження обростають невиправданими “страшилками” та міфами.

Отже, міф перший – велика доза радіаційного опромінення. Насправді доза опромінення не більша, ніж при звичайному рентгені. Для порівняння – вона дорівнює 2 місяцям природного опромінення від навколишнього середовища. Більш сучасне обладнання – менша доза опромінення.

Міф другий – якщо у моїй сім’ї не було раку, то й проходити обстеження мені не треба. Насправді рак має незначну спадкову схильність. 90% жінок, хворих на рак грудей, не мали такої спадковості.

Міф третій – одного разу достатньо. Насправді ні. Мамографію потрібно робити систематично після 40-45 років. Якщо результати одного мамографічного дослідження були добрими, його все одно потрібно буде повторити.

Міф четвертий – це дуже боляче. Насправді груди зазнають деякого тиску і не всі жінки мають високий поріг чутливості. Але йдеться саме про дискомфорт, а не біль.

Міф п’ятий – якщо мамографія виявила злоякісну пухлину, лікувати її пізно. Навпаки: мамографія дозволяє виявити рак на дуже ранніх стадіях, коли процес добре піддається лікуванню.

У якому віці підвищується ризик розвитку раку?

На жаль, ризик захворіти на рак не залежить на 100% від віку. Це підступне захворювання вражає і молодих, і літніх жінок. Але все ж таки, шанси істотно підвищуються після 40 років.

Що впливає на розвиток раку?

Від чого залежить ризик розвитку раку? Є чинники, на які ми не можемо вплинути, а є ті, на які можемо.
До першої групи належать:

  • сам факт того, що ви жінка. Чоловіки дуже рідко хворіють на рак молочної залози
  • вік понад 40 років
  • генетичні мутації в генах BRCA1 та BRCA2
  • доброякісні передракові захворювання грудей, дисплазії, фіброаденоми
  • вже перенесений раніше рак молочної залози
  • сильне опромінення грудної клітини
  • надто ранній початок менструації (до 12 років) та пізній клімактеричний період (після 55 років)

BRCA1 і BRCA2 – це гени, які відповідають за ракову схильність. Існують спеціальні тести, за допомогою яких можна виявити такий фактор ризику та бути більш уважним до стану свого здоров’я.

До другої групи належать:

  • зайва вага, ожиріння
  • зловживання стероїдами
  • зловживання тютюновими виробами та алкоголем
  • відсутність вагітностей, аборти, відмова від грудного вигодовування
  • гіподинамія (відсутність фізичної активності)
  • порушення режиму сну, робота вночі

Однак, незважаючи на різні фактори, вік та генетичну схильність, слід пам’ятати, що боятися потрібно не діагнозу, а невчасно виявленого захворювання.

feedback icon

Хочете записатися на
прийом?